КАРНАУХ Артем Анатолійович (10.07.1991 – 30.05.2024)

Артем був призваний на військову службу в лютому 2024 року, а 30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку, від ворожого прямого потрапляння снаряду, життя його обірвалося.

Вдома на Героя чекали мама Валентина, тато Анатолій (учасник бойових дій) та брат Антон.

Авторський вірш Артема:

Захисникові

Ти один не лишався ніколи – кинь страх!

Є Вона, значить вас завжди двоє…

І нехай ви б'єтеся на різних фронтах, –

Ті фронти одного двобою!..

Борони! Борони, скільки вистачить сил,

Через біль, через кров, через втрати,

Ту, котра об'єднала назавжди в собі

І сестру, і кохану, і матір…

Ти один не лишався ніколи, повір!

Є Вона – і ви разом, до скону!

Хай полює на неї злий путінський звір,

Що ні честі не зна, ні закону!..

Ти є щит, ти є меч, ти є лук, ти стріла,

Що б'є влучно й хранить кожну версту,

Бо Вона у собі об'єднати змогла

І кохану, і матір, і сестру…

Ти один не лишався ніколи. Не сам!

Вона в серці, в душі, як ніколи!

Знай: тебе не здолати ворожим списам,

Що так прагнуть біди і розколу!

Дух, міцніший від сталі, тебе спонука

Йти вперед й не зважати на рани…

Не один! Її доля у твоїх руках!

Вона – матір, сестра і кохана!..

Ти лишивсь, хоч блищать пазурами круки, –

Чоловіком, і братом, і сином!..

Україна – в тобі! І тобі завдяки

Вона є! Й Вона буде єдина!

Похований в Запоріжжі на Правобережному кладовищі