Домашнє насильство: про це треба знати

Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини, що вкорінене в
нерівності між чоловіками та жінками й гендерній дискримінації.
Саме визначення домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність)
фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що
вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між
колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно
проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у
родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає
(проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й
постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Існують 4 форми домашнього насильства:

Економічне – насильство, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу,
іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними,
залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних
послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до
праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Психологічне – насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі
щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння,
спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній
сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи
побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну
невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному
здоров’ю особи;

Сексуальне – насильство, що включає будь-які діяння сексуального характеру,
вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини
незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту
сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти
статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені
стосовно дитини або в її присутності;

Фізичне – насильство, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання,
шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв,
мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості,
залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в
небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших
правопорушень насильницького характеру.

Корисні поради, правила безпеки при домашньому насильстві.

Обдумайте свої дії на випадок, якщо акт насильства відбудеться знову;
Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему рідним, близьким, друзям (людям,
яким довіряєте найбільше) та обов’язково зверніться за допомогою до
спеціалістів;
Заздалегідь знайдіть місце, куди зможете піти у разі небезпеки;
Намагайтеся уникати суперечок у ванній кімнаті, на кухні, де є гострі та ріжучі
предмети. Якщо суперечки уникнути не вдається, намагайтеся знаходитися в
кімнаті так, щоб у разі необхідності можна було би легко вийти;
Домовтеся із своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли
почують крик з Вашого помешкання;
Заховайте запасні ключі від квартири (машини) так, щоб можна було б взяти їх
і швидко покинути помешкання у разі небезпеки;
Заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами
телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий
одяг та необхідні ліки;
Знищіть або заберіть із собою всі папери з можливою інформацією про Вас, які
б допомогли кривднику визначити місце Вашого перебування (записні книжки,
конверти з адресами та ін.);
Вирішіть заздалегідь, які саме цінні речі (ювелірні вироби і т д.) візьмете із
собою. У випадку необхідності їх можна буде продати або здати під заставу;
Зверніться за допомогою до правоохоронних органів: відділ поліції за номером
102 або до дільничного інспектора;
Зверніться до районного відділу поліції з метою направлення на проходження
судово-медичної експертизи у разі існування тілесних ушкоджень. Висновок
експерта засвідчить ступень тяжкості нанесених побоїв та стане вагомим
доказом у суді;
Проконсультуйтесь з юристом, який підкаже з чого розпочинати і як правильно
підготувати документи для вирішення ситуації;
Тримайте під рукою номери телефонів соціальних служб, кризових та
реабілітаційних центрів, неурядових організацій, що надають допомогу особам
потерпілим від насильства в сім’ї;
Не відповідати агресією на агресію;
Не кричати, злитися та плакати;

Не залишатися наодинці та заручитися підтримкою найближчих людей;
Ввічливо відмовлятися від того, що Вам не підходить, і рішуче – від того, що
може бути небезпечним;
Необхідно усвідомити власну позицію в сім’ї, таким чином змінивши ставлення
кривдника до себе;
Намагатися говорити з кривдником максимально спокійно, зрозуміло, чітко
передаючи свої почуття і переживання.
Ваші жести та міміка не повинні викликати агресії з боку кривдника;
Намагайтесь пояснити, що від конфліктів в сім’ї страждає дитина;
Будьте сильною та впевненою в собі особистістю!
Зверніться за допомогою до фахівців, які практикують сімейну психотерапію і
намагайтеся зробити це разом із кривдником;
Вчиться любити та поважати себе!
Навіть найменші зміни на краще не залишайте без уваги і обов’язково схвально
відзначайте;

Багато потерпілих від насильства будь-якого, чи то економічного, чи то
фізичного, психологічного чи сексуального просто мовчать. Деякі, навіть
не здогадується, що по відношенню до них коїться саме насильство.
Значна більшість знають про своє положення, але твердо впевнені у тому,
що «сміття з дому не виноситься», або «А що ж люди скажуть?!», а ще «Б’є
– значить любить!». Не треба мовчати, насилля – не норма! Ви мусите
перебороти страх і зробити перший крок!

Корисні контакти

Урядовий контактний центр для постраждалих від домашнього насильства – 15-47;
Гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202;
Всеукраїнський контактний центр системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103;
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі
людьми та ґендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного)
https://www.youtube.com/watch?v=9YblZ0Klurc&list=PPSV